Олександр Ганущин розповів про нову регіональну політику як дієвий інструмент розвитку регіонів і громад

05.12.2018

05.12.2018

Сьогодні, 5 грудня, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин у Києві взяв участь у масштабному Форумі місцевого самоврядування, в рамках якого відбувся ІІІ Форум об’єднаних громад.

Учасники Форуму – представники місцевого самоврядування всіх рівнів, всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, народні депутати, представники Уряду, міжнародної донорської спільноти та експертного середовища.

Олександр Ганущин виступив з доповіддю «Нова регіональна політика – дієвий інструмент розвитку регіонів і громад».

«Шановні пані і панове, маю за честь представляти Львівщину на цьому поважному зібранні. У своєму виступі, з одного боку, хочу поділитися інструментами регіональної політики на Львівщині нашими спільними діями в регіоні Карпат. З іншого боку, форум –  це можливість висловити свої думки на предмет покращення «дієвого інструменту розвитку регіонів і громад». Тому другу половину виступу хотів би присвятити питанню що бракує державній регіональні політиці.

Регіональна політика: успішні кейси Львівщини

Передбачаю, що чимало виступаючих буде наголошувати, що якість регіональної політики – це добра якість документів, які її описують, регламентують напрями, правильно складені стратегії і концепції. Насмілюся сказати, що це лише частина справи. Бо левова частка – це ресурси, які спрямовуються на реалізацію положень цієї та інших політик на рівні регіону чи держави. Іншими словами – грошей у відповідних бюджетах, зокрема державному. І до цієї тези – скільки «важить» регіональна політика – буду повертатися у своїй доповіді.

Конкурс проектів місцевого розвитку: 2000 заявників 1000 переможців, 120 млн грн обласний бюджет, 253 млн грн – загальна вага

Отже, на Львівщині загальний ресурс, котрий відводиться в обласному бюджеті на всі заходи політики розвитку, а не проїдання та утримання комунальних закладів це 1,567 грн.

З цієї цифри 9% або 120 млн грн ми спільно: депутатський корпус і обласна державна адміністрація закладаємо на власну регіональну політику у вигляді відкритого конкурсу мікропроектів. Нами визначені пріоритети – енергозбереження в середній освіті, дошкіллі, покращення у  лікарнях, народних домах та вуличне освітлення. Головне в цьому інструменті регіональної політики навіть не те, що на нього може податися кожна бюджетна установа, рада, навіть громадська організація в режимі заповнення онлайн-заявки та 50% співфінансування з бюджету низового рівня. Бо ми з обласного бюджету дофінансовуємо лише частку в 50%.  А головне те, що  кожен заявник має заручитися підтримкою місцевої громади і на пріоритети, визначені нами як напрями регіональної політики, зібрати від  5% внесків громади, бізнесу, меценатів. Реально перемагають проекти з часткою внеску громади 15% і більше, які просто збирають повулично. Цього року маємо 1000 таких проектів, із планкою бюджету – 400 тис грн на проект. І сумарний ресурс на їх реалізацію – 253 млн грн.

Тобто, є інструмент, пріоритеті визначені, 1000 проектів достатньо, щоб покривати область і говорити, що це політика, на вході 120 млн грн, на виході – 253 млн грн. Дуже важливий реальний конкурсний підхід – у цьому конкурсі один до двох.

Конкурс ініціатив місцевих карпатських громад 107 заявників на 4 області, 31 переможець, 6,6 млн грн внесок програми, 9 млн грн загальна вага

Ідучи методологією, викладеною вище, ми спільно 4 областями: Львівською, Закарпатською, Івано-Франківською та, сподіваюся, у наступному році Чернівецькою, а також  бізнесом, який небайдужий до наших специфічних гірських проблем, ми стоворили окремий конкурс для підтримки ініціатив карпатських громад. Бюджети проектів тут скромніші – максимальний розмір гранту до 250 тис грн, власний внесок не 50%, а 20%. Провели ми його у 2018 вперше – мали 107 заявників, 31 переможця, 6,6 млн грн профінансовано 4 обласними бюджетами і бізнесом, загальна вага проектів – 9 млн грн. У 2019 році – сума на цей конкурс буде подвоєна за рахунок виграного проекту по програмі секторальної підтримки. Наголошую! Що тут від слів і необхідності здійснювати регіональну політику, домовилися, що ми закладаємо кошти в обласних бюджетах і відпускаємо їх на 4 пріоритети – транскордонне співробітництво; популяризація історико-культурної спадщини; збереження природної спадщини; розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Той таки підхід – відкритий конкурс. Провели його через Асоціацію органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» і толеруємо особливо міжобласні проекти. Кого цікавить детальна статистика – все на сайті http://www.euroregionkarpaty.com.ua

І нарешті про наш спільний інструмент міжрегіональної співпраці

Конкурс освітніх, культурних, медійних обмінів між закладами Львівської і Луганської областей «Змінимо країну разом»: 56 заявок, 40 переможців, 2 млн грн внесок програми

Його суть – ми даємо можливість вчителям, представникам культури і медіа будувати стійкі мережі, зв’язки, що поєднують громадян регіонів, розділених тисячею кілометрів і, по суті, «зшивають» країну. 

Невеликі гранти по 50 тис грн з обов’язковою умовою наявності партнера в області, визначений програмою власний внесок 5%. Цей проект мав на львівському боці 56 заявок, 40 переможців на суму 2, 2 млн грн, з яких 2 млн грн – обласні бюджети а 200 тис грн – кошти самих громадян, котрі готові вкладати у власні зв’язки як я вже сказав з громадянами інших областей.

Наступного року конкурс буде продовжено, а заодно його освітні обміни будуть підсилені за рахунок виграного з Міністерством освіти і науки проекту, який об’єднуватиме аналогічними обмінами плюс невеликою інфраструктурою 15 шкіл Львівської і 15 шкіл Луганської областей.

Хочу подякувати Полтавській області, яка теж має намір приєднатися до наших міжрегіональних ініціатив і готова в наступному році закласти перший мільйон на таку міжрегіональну співпрацю.

Регіональна політика: діючі державні кейси

Шановні колеги, хочу перейти до огляду очима керівника самоврядного органу державної регіональної політики. Опускаю свідомо історію з субвенцією на об’єднані територіальні громади і дрібніші субвенції рівня на спорт, питну воду, тощо - всі суми у вимірі до 1 млрд грн не становлять дієвий інструмент регіональної політики у державному вимірі. Принаймні з урахуванням процедур ручного розподілу вони, ці інструменти, такими не є.

Особливо, коли вони виникають чи створюються на один бюджетний рік.

Тому зупинюся на двох інструментах, котрі  мають за мету здійснювати регіональну політику – Державний фонд регіонального розвитку і субвенція на соціально-економічний розвиток.

Отже, ДФРР в загальнодержавному вимірі, понад 2800 заявок, 803 переможців, 6 млрд грн. внесок програми. Загальна вага невідома (понад 6600 млн. грн.) Процедуру і труднощі з нею знають всі в цьому залі, не хочу торкатися. І тепер до критики. Пріоритети ДФРР визначені - 10% енергозбереження в освіті, 10% енергозбереження в охороні здоров’я, 10% - спортивна інфраструктура. Решта – будівництво в соцеконом сфері. Це критично мало пріоритетів регіонального розвитку. Гірські території, про які буду пізніше говорити - де це все в найбільшому інструменті регіонального розвитку?

Хочу повернути Вас до теми секції. Ми маємо обговорювати не лише регіональну політику у сфері будівництва соцеконом об’єктів.

Стимулювання підприємництва: інституції та інструменти, стимулювання економічної активності у сільській місцевості. Чудові напрями! Ви знайдете їх у низці державних програм і концепцій, проте в найбільшому інструменті регіональної політики таких інструментів нема! Нема!!! Гаразд, зізнаюся їх нема у нас у куцих обласних бюджетах, хоча пару пілотних програм ми маємо. Беремо сусідню Польщу. Блок Регіональної операційної програми, на відміну від ДФРР, приходить з Євроунії на регіональний рівень, семирічна програма з перехідним бюджетом на весь строк дії, 2,7 млрд євро, з них стимулювання підприємництва, де чільне місце кредити та підтримка фінансами інновацій - понад 500 млн. євро.

Тепер субвенція на соцеконом розвиток. Всі ми знаємо хто формує перелік. Але! Найбільший за загальною фінансовою вагою інструмент кількість заявників невідома, кількість переможців лобістів знає хіба Мінфін, 5 млрд грн внесок програми, загальна вага невідома.

Окрім закриття дірок в шаховому порядку, жодної політики, третім інструментом по вазі державних інвестицій у будівництво (дороги ДФРР і власне субвенція на соцеконом). Закликаю усіх причетних - зарегулюйте питання тієї субвенції. Прийміть у міжсезоння постанову КМУ, пріоритети, на вході кошторис, співфінансування, рівень суми понад 500 тис грн. У нас в обласних радах теж є живі депутати, проте бюджет розвитку, приміром Львівської області,– 126 об’єктів на 160 млн грн. Субвенція на соцеконом розвиток Львівська область – 161 млн грн або 440 об’єктів. Уряд ділить гроші на 440 об’єктів у Львівській області…

Є чіткі пріоритети. Так впливає наш корпус на його формування, але в рамках! Підіть нашим шляхом – нехай не здригнеться рука при внесення змін у постанову КМУ про порядок надання та фінансування субвенції на соцеконом!

Регіональна політика: відсутні державні кейси

Політика гірських регіонів. Або  відсутність Державної регіональної політики щодо розвитку гірських територій. Тема у фокусі, починаючи з наших Форумів місцевого розвитку у Трускавці, але поки що йде суперечка по візії. Жодного державного фінансового інструменту немає, і на 2019 рік в держбюджеті вже не народиться. Ми неодноразово брали участь у засіданнях робочих групах і говорили - створіть, або наповніть  за рахунок діючих інструментів змістом питання розвитку  Карпат.  Бодай на рівні доповнення ДФРР новим пріоритетом - розвиток гірських територій. В уряду був цей шанс при внесенні проекту ДБ у сесійну залу і питання провалено. Наголошую, що при цьому куди жвавіше йдуть дискусії щодо подальших соціальних преференцій для мешканців гірських територій. За непрямими розрахунками, ми, починаючи з 1996 року, роздаємо у вимірі 2018 р. приміром, по 3 млрд на руки так званих гірських, а ситуація у гірських територіях не міняється. І тут буду відвертий - свого часу ми підставили Мінрегіону плече і піддали критиці проект по так званих високогірних виплатах. Бо розраховували на те, що цей ресурс, котрий за одним махом за прийнятим законом мав би перейти знов якійсь сотні тисяч громадян на руки, можна скерувати на дороги, школи, підприємництво. В європейському режимі відкритого конкурсу, котрі представляв вище, з передачею функцій адміністрування в європейський спосіб недержавній інституції. Та де там. Чи не помилилися ми - вірячи уряду і Мінрегіону, коли зуміли переконати багатьох - думаймо не як роздати по пару сотень, думаймо як їх вкласти у розвиток? Ця дискусія не завершена, панове, але закликаю Уряд і Мінрегіон - рухаймося активніше. У Карпатському регіоні ми достатньо готові інституційно, вище означені кейси точно на нашу користь.

Відсутність державної політики підтримки бенефіціарів міжнародної технічної допомоги

Питання, котре постійно випадає з фокусу державної регіональної політики. В Україну дедалі більше заходить міжнародної технічної допомоги на безповоротній основі, зокрема з фондів ЄС. Вся заходить по міждержавних угодах, тобто погоджена з урядом. Але уряд вкотре відмовляється реагувати на дві проблеми, а це  - стримування. Перша проблема - у кожному проекті по програмах прикордонного співробітництва ЄС, на сьогодні в Україні таких проектів є на 62 млн. євро. Є так званий фінальний платіж у розмірі 15%. Які перед завершенням проекту має внести бенефіціар, той, хто виграв проект. Мені особисто знадобилися десятки зустрічей з міністрами, віце-прем’єрами, щоб пояснити - така проблема є, мало того, що треба внести 10% , ще 15% треба внести і чекати доки пройде аудит і тоді щасливому переможцю проекту їх повернуть років так через два. У всіх країнах ЄС навіть у Білорусі уряд підтримує проекти міжнародної технічної допомоги. Ми не просимо грошей на співфінансування, ми просимо перехідний ресурс на оці 15%.  Вибороли ми цього року з державного бюджету на 10 млн грн при потребі 300.  У Львівській області  ми маємо аналогічну програму на 33 млн. грн. Нічого ж не просимо - дайте можливість закласти в держбюджеті гроші на основі повернення років через два по завершенню аудиту. І запрацюють додаткові 2 млрд грн в Україні. Хіба це не регіональна політика?

І друга проблема . Ще уряд Азарова створив проблеми усім, хто реалізовує проекти за кошти міжнародної технічної допомоги, нібито пільгою по звільненню європейських грошей від ПДВ. Гляньте на значки усіх організаторів - усі вони зобов’язані працювати з виконавцями проектів - типу паркового, котрі мають бути непедевешними. А як дороги будувати? Які це фірми у нас, що будуть дороги звільнені від ПДВ? Давайте нарешті відмінимо цю статтю податкового кодексу і закриємо це питання назавжди ЦЕ буде справжній внесок у регіональну політику.

Даруйте, що трішки відхилився від теми. Час висновків.

Вони такі. Візії регіональної політики. Пріоритети – дуже важливо. Мегаважливо. Але потрібні фінансові інструменти і їх децентралізація в сторону реальних відкритих конкурсів, бажано з передачею функцій по їх проведенню як в ЄС в громадський сектор.  І законодавче поле має бути таке гнучке, яке дозволить  це робити. Якщо зрушиться бодай один з державних кейсів, котрі порушив у виступі, - буду щасливий. Тягнімо того воза, він точно їде краще», - розповів Олександр Ганущин.

Зауважимо, що учасники Форуму спільно напрацювали пріоритетні завдання реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади на найближчу перспективу з урахуванням необхідності завершення впровадження реформи до 2020 року. Окремим наголосом Форуму стали питання місцевого економічного розвитку.

Також у межах Форуму відбулися панельні дискусії: «Фінанси і ресурси: можливості та дії в реалізації секторальних повноважень», «Нова регіональна політика – дієвий інструмент розвитку регіонів і громад», «Комплексний просторовий розвиток та ІТ-технології», «Енергоефективність – заощадливість та конкурентоспроможність».