Депутати обласної ради пропонують відзначити ювілей НТШ на державному рівні

15.07.2021

Львівська обласна рада 13 липня звернулася до Президента України, Верховної Ради України щодо відзначення на державному рівні 150-річчя створення Наукового товариства імені Шевченка.

Депутати наголошують на тому, що у 2023 році відзначатиметься 150-ти літній ювілей наукового товариства імені Шевченка (НТШ) – найдавнішої української наукової громадської інституції, заснованої у 1873 році у Львові зусиллями подвижників національного відродження зі Сходу і Заходу України.

"У бездержавний період історії України Товариство відіграло величезну роль в утвердженні здобутків українців, особливо на українознавчих ділянках наукового знання, які асоціюються насамперед з іменами Михайла Грушевського, Івана Франка, Володимира Гнатюка, Володимира Кубійовича та інших подвижників.

Своїми публікаціями, починаючи з далекого 1892 року, члени НТШ у Львові започаткували національну науку рідною мовою в її змістовому, концептуальному, термінологічному вимірах. Можна сказати без перебільшення, що українська наука розпочинається властиво від НТШ. Лише в НТШ вона розвивалася за своїм правдивим змістом, адже Товариство не зазнавало ідеологічного тиску впродовж усього періоду свого існування. На зламі ХІХ – ХХ ст. НТШ створило ідейне підґрунтя для національно-визвольних змагань, стало потужним націо- та державотворчим фактором: члени Товариства у своїх працях науково обґрунтували окремішність української мови (О. Огоновський, С. Смаль-Стоцький), історії (М. Грушевський), етносу (В. Гнатюк, Ф. Вовк), чим заклали теоретичні підвалини для перетворення українців на державну націю. Завдяки видавничій діяльності НТШ не тільки розширило рамки українознавства (історія, мова, літератури, фольклор), але також опанувало фактично не досліджену українськими вченими ділянку наукового знання – природознавство і медицину (найбільша заслуга дослідників у цих науках – творення української наукової мови та термінології). Загалом до 1939 року під грифом Товариства і його накладом з’явилося 867 томів наукових та літературних видань. Плідна наукова робота принесла Товариству широке визнання в науковому світі. Його членами стали вчені-слов’янознавці та україністи (Я. Бодуен де Куртене, А. Брюкнер, О. Брок, А. Єнсен, Л. Манувріє, О. Пипін, Ш. Сеньобо, О. Шахматов, В. Яґич та ін.), постаті світової слави з математики й фізики (А. Айнштайн, Д. Гільберт, А. Йоффе, Ф. Кляйн, М. Крилов, М. Планк та ін.).

Товариство, знищене радянською владою 1940 року, однак відновлене в діаспорі 1947 року, де продовжило наукові традиції довоєнного НТШ, значно примножило знання у сфері українознавства, зокрема шляхом створення «Енциклопедії українознавства». Відтоді окремі осередки НТШ працюють у Європі, США, Канаді, Австралії.

У 1989 році відроджене в Україні Товариство своїми виданнями швидко зайняло нішу в українознавчих дисциплінах і показує найкращі взірці наукових видань. Станом на 2021 рік наукова робота проводиться в 37-ми комісіях, поділених на шість секцій – історично-філософську, філологічну, етнографії та фольклористики, мистецтвознавства, фізико-математичну, природознавства і медицини. Спершу до Товариства входили переважно дослідники зі Львова, але від 1996 року виникло ще 20 територіальних осередків НТШ по Україні – у Дніпрі, Донецьку, Дрогобичі, Івано-Франківську, Києві, Кропивницькому, Луганську, Луцьку, Рівному, Сімферополі, Сумах, Тернополі, Ужгороді, Харкові, Черкасах, Чернівцях та ін. Сьогодні в Україні нараховується понад
3000 звичайних членів та 190 – дійсних. Упродовж 30-ти останніх років дійсними членами Товариства стали близько 300 видатних українських вчених, зокрема
М. Боголюбов, М. Брайчевський, І. Вакарчук, С. Гелей, Я. Дашкевич, І. Дзюба, М. Жулинський, А. Загородній, Р. Зорівчак, Я. Ісаєвич, Г. Кочур,
О. Купчинський, Р. Кучер, Р. Кушнір, Г. Логвин, Ю. Митропольський, І. Мриглод, З. Назарчук, В. Панасюк, О. Романів, А. Самойленко, І. Стасюк, О. Шаблій, І. Юхновський, Я. Яцків та ін.

В еміграційний період крайовими Товариствами опубліковано щонайменше 300 книг. Від 1990 року відродженим в Україні Товариством видано більше 800 томів наукових видань. Серед цих видань варто виокремити понад 50 томів «Записок НТШ» та багатотомну «Енциклопедію українознавства».

У середовищі членів НТШ жваво обговорюються нагальні проблеми української науки й культури, приймаються колективні ухвали щодо найважливіших подій в Україні, чим розвивається суспільна свідомість та здійснюється вплив на законодавчі й виконавчі органи влади в головних питаннях розбудови національної державності (відновлення історичної пам’яті, захист української мови, протидія русифікації в інформаційному просторі тощо).

НТШ сьогодні залишається інтелектуальним осередком всеукраїнського масштабу, його діяльність стала важливим фактором соборності, духовно-інтелектуального відродження України, уособленням тяглості національної наукової традиції, започаткованої майже 150 років тому.

У зв’язку із 150-літнім ювілеєм Товариства, що відзначатиметься 2023 року, Президія НТШ ухвалила низку заходів, які передбачають, зокрема, проведення наукових конгресів, конференцій, круглих столів, презентацій, підготовку монографій та збірників, встановлення меморіальних таблиць українським видатним вченим, а також спорудження у Львові пам’ятника цій визначній інституції.

Враховуючи викладене вище, ми, депутати Львівської обласної ради, звертаємося до Президента України, Верховної Ради України щодо відзначення на державному рівні 150-річчя створення Наукового товариства імені Шевченка", - вказано у тексті звернення.