Обласна рада ініціювала створення державного історико-меморіального заповідника "Біль Саліни"

15.07.2021

Депутати Львівської обласної ради 13 липня звернулися до Кабінету Міністрів України і Міністерства культури та інформаційної політики України з пропозицією внести меморіальний комплекс «Біль Саліни», що поблизу Добромиля до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та створення на основі комплексу державного історико-меморіального заповідника.

         "У кожного народу є такі місця, які пробуджують його свідомість, спонукають задуматись над сенсом життя, повернути із забуття пам’ять. Це святі місця!

         Є такі святі місця і у Львівській області, одне з них називається одним словом – САЛІНА.

         У червневі дні 1941 року в урочищі Саліна працівники органів НКВС вбили близько 3600 осіб, соляна копальня була вщерть заповнена людськими тілами. Мешканці сусіднього села Солянуватки згадували, що до Саліни напередодні трагедії з Перемишля було пригнано арештантів. Під час екзекуції потужно працювали двигуни, аби заглушити постріли і крики катованих. Окрім того, згідно зі свідченнями місцевих жителів, з того самого Перемишля привезли вантажівками також і тіла вже вбитих людей. Коли катам не вистачало набоїв, людей били дерев'яними молотами і напівживими скидали в шахту, глибина якої сягає 100 метрів.

         Нікому не завадить згадати свідчення очевидців тих жахливих подій:  «В суботу 26 червня 1941 pоку мешканці містечка Добромиль відкрили на Саліні за містом, поблизу села Ляцьке (тепер Солянуватка), яму, повну трупів. Яма-шиб, глибока на яких 36 метрів, скривала в собі 77 трупів. Теж знайдено 51 труп помордованих НКВС в'язнів у двох провізоричних могилах на подвір'ї в'язниці, рештки спалених трупів у будинку дирекції лісів. Тіла страдальників були так побиті, що багатьох з них не можна було вже розпізнати. Пізнати вдалось о. Кебуза з с. Макової. Він мав поламані руки і відтятий язик. Далі ще знайдено Миколу Возьного з Ляцького, тіло якого було подіравлене штиками. Як вдалось установити, екзекуція большевицьких опричників відбулася в четвер 26 червня, а її виконавцями були: голова міськради Петровський, секретар райпарткому Бубнов і місцевий міліціянт Кремер. Стверджено теж, що відступаючі відділи совєтської армії забили в селі Княжполі о. Петра Дутка і п'ятьох селян»..

         Щорічно з 1990 року, в останню неділю червня, в урочищі Саліна відбувається пам’ятний мітинг-реквієм, на який з’їжджаються люди не лише з різних регіонів України, а й з-за кордону: Польщі. Англії, Канади, США. Цього року громадськість Львівщини відзначила 80-ті роковини трагічних подій на Саліні.

         Урочище, що поблизу міста Добромиля, у народі віддавна називалося Саліна. Саме там  ще з XV століття  видобували сіль спочатку кустарним, а згодом шахтним способом,  сіль, яка користувалася  попитом у Сілезії, Угорщині. Шахта імені Кароля (діаметр – 5 метрів, глибина – 100 метрів) стала 22 – 26 червня 1941 року останнім притулком для в’язнів Перемишльської тюрми та українських патріотів.  Більшовицькою владою на Саліні було замордовано та скинуто в шахту, за свідченнями очевидців, близько 3600 осіб.

         Ми, депутати Львівської обласної ради, як і всі національно свідомі громадяни, вболіваючи за гідне пошанування тисяч жертв комуністичного терору, з метою увічнення пам'яті невинно убієнних людей просимо Кабінет Міністрів України, а також Міністерство культури та інформаційної політики України вжити таких заходів:

1. Створити на основі існуючого меморіального комплексу державний історико-меморіальний заповідник.

2. Внести меморіальний комплекс «Біль Саліни» до Державного реєстру нерухомих пам’яток України", - йдеться у зверненні.