Олександр Ганущин взяв участь у панельній дискусії у межах 29-го Економічного форуму в Польщі

03.09.2019

Упродовж 3-5 вересня у польському місті Криниця-Здруй під гаслом «Європа завтрашнього дня. Сильна, але яка саме?» відбувається 29-й Економічний форум – найбільший у Центральній та Східній Європі.

Сьогодні, у перший день форуму, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин взяв участь у панельній дискусії, присвяченій міжрегіональній транскордонній співпраці. Під час свого виступу він зупинився на фінансових та організаційних викликах, що нас усіх чекатимуть у наступній європейській перспективі.

«Доброго дня шановні колеги!

Дозвольте передовсім подякувати команді «Економічного форуму» за запрошення на захід і за увагу до питань транскордонної співпраці.

Зупинюся на візії як ми можемо покращити доступні програми транскордонного співробітництва, що фінансуються коштом EU. Передовсім, щодо Львівщини, яку я маю честь тут представляти.

Вкотре, на жаль, констатую, що на нас поширюється дія лише однієї програми – «Польща-Білорусь-Україна». Хочу подякувати за позицію, висловлену Ароном на нашій попередній дискусії – сподіваюся, що з наступної Європейської перспективи ми будемо серед тих, на кого поширюватиметься дія «Hu Sk Ro Ua». Але, поки-що одна. Звісно, це мотивує нас бути кращими за сусідів. Зокрема, Асоціація «Єврорегіон Карпати Україна», об’єднання самоврядних органів 4 регіонів України, яку я також маю честь тут представляти, є лідером серед бенефіціарів програми в цілому.

Вкотре наголошую, що для нас, представників українських самоврядних органів, програми транскордонного співробітництва від EU – це дві головні можливості. Перша – навчитися працювати за правилами ЄС, бо бенефіціари проектів отримують безцінний досвід роботи у сфері публічних фінансів за регламентами EU.

Друга можливість – за рахунок програм транскордонного співробітництва ми спільно з партнерами учасниками програм творимо нові мережі співпраці. Це дуже і дуже важливо для України, що стоїть з одного боку на порозі до великого Європейського дому, а з іншого – боронить безпеку усього континенту від російської агресії.

Сьогодні вважаю за доцільне мовити про нові програми, котрі стартують у новій перспективі з 2021 року. За їх рахунок будуть підтримуватися спільні транскордонні проекти партнерами з ЕU та країнами сусідами, серед яких Україна.

Теза перша, або про головну внутрішню проблему. Фінансові правила в ЄС можуть різко змінитися. І, якщо ми в Україні не будемо готові до цього, - просто втратимо цей інструмент для транскордонного співробітництва. Достатня гнучка схема 90/10, де 90% грант та 10% внесок бенефіціара у кожному може змінитися на 70/30. Станом на сьогодні відповідально заявляю, що фінансова забезпеченість місцевих бюджетів в Україні така, що внесок у розмірі 30% можуть дозволити собі лише великі міста і далеко не всі обласні бюджети. Такі кардинальні зміни зараз обговорюються.

Наступний момент. І пропоную готуватися до гіршого. Є варіант, що затвердять правила, за якими 70% гранту прийде лише після реалізованого проекту. На сьогодні на потенційних українських бенефіціарів за подібними правилами поширюється лише Дунайська транснаціональна стратегія. І активності серед аплікантів ми там не бачимо – інституційно немає сектору серед НГО чи місцевого самоврядування, який готовий грати за такими правилами.

Нагадую, що на сьогодні більшість переможців з українського боку і так мають безліч проблем з реалізацією діючої схеми 90/10, бо регламенти ЄС вимагають внесення бенефіціаром фінального платежу у вигляді 15% від тіла гранту. А тут цілком серйозно можуть запровадити вимогу – реалізовуйте 100% тіла гранту вперед. Якщо коротко – і в мене звертання до всіх представників з України. Якщо ми з Вами не вирішимо запровадження реальних механізмів підкріплених грошима з Державного бюджету на проекти міжнародної технічної допомоги – про транскордонну співпрацю з 2021 року коштом EU можемо забувати. Так що потрібно об’єднуватися у цій боротьбі, пані та панове!

Теза друга, або про головну зовнішню проблему. Загальновідомим є факт, що бажання людей творити нову якість по обидва боки кордону ЄС є різним. Статистика конкурсів у програмі транскордонного співробітництва Pl By Ua каже, що в першому наборі було 12 заявок на 1 переможця. Тоді як в Hu Sk Ro Ua 2 заявки на одного переможця, в Іnterrreg Baltic Sea Region – теж 2 заявки на 1 переможця. З цього роблю висновок, що на всіх рівнях слід порушувати питання про те, що на майбутні програми у перспективі 2021-2028 варто закладати фінанси за принципом кількості заявників у попередньому періоді.

Теза третя. Вона стосується, на мій погляд, усіх потенційних учасників програм транскордонного співробітництва. Вважаю, що вже зараз час виробити спільну позицію щодо пріоритетів майбутніх програм. Ось-ось запрацюють групи, які пропонуватимуть їх відповідним органам EU. Знову ж таки розподіл на пріоритети в кожній із програм має враховувати принцип кількості заявників за попередній період.

Колеги, я умисне зупинився саме на фінансових та організаційних викликах, що нас усіх чекатимуть у наступній європейській перспективі. Але саме ця тема є провідною для нас, представників України, котрі живуть сьогодні проектами транскордонного співробітництва і готові покращувати їх якість завтра.

Дякую за увагу!», - розповів Олександр Ганущин.

Довідково:

Програма цьогорічного Криницького форуму складається із семи пленарних сесій, в котрих візьмуть участь найважливіші гості, а також близько 250 панельних дискусій та інших заходів. У програмі Форуму – більше десятка тематичних блоків. Зокрема, на Форумі обговорюватимуть: бізнес та економіку (з наголосом на питання інвестиційної привабливості), енергетику, розвиток нової економіки та інновацій. Предметом дискусій буде також майбутнє подальшої європейської інтеграції, міжнародна та безпекова політика, а також суспільство, освіта, соціальна політика.

Серед спікерів будуть дуже цікаві доповідачі як з Польщі, Західної Європи, США, України, так і з інших країн.