До 100-річчя ЗУНР нагородили визначних особистостей, які утверджують та розбудовують Україну

09.11.2018

08.11.2018

Сьогодні, 8 листопада, в межах урочистей до 100-ї річниці утворення ЗУНР в сесійній залі Львівської обласної ради відбулася церемонія нагородження Почесною відзнакою Львівської обласної ради «100-річчя від дня проголошення Західноукраїнської Народної Республіки».

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин у вітальному слові зауважив, що славне 100-річчя відновлення української незалежної держави Західноукраїнської Народної Республіки ми відзначаємо у 2018 році. «Листопадовий чин зробив нас, українську націю, сильнішою у 1918 році, а приклад ЗУНР надихає нас і сьогодні», - наголосив він.

Як розповів Олександр Ганущин, готуючись до святкувань, Львівська обласна рада заснувала окрему відзнаку. «Завдання відібрати кращих з кращих, котрі зараз у цьому залі, було дуже складним, проте, думаю, ми з ним впоралися гідно.

Усього виготовили 100 відзнак, і одразу домовилися, що більше їх не буде. 5 – були вручені на святкуванні в Оперному театрі, 2 – отримали чемпіони «Ігор нескорених» з Львівщини, по 5 – ми передали Донецькій, Луганській, Івано-Франківській та Тернопільській областям для вручення відзнак на цих територіях»,- поінформував очільник облради.

Крім того, Олександр Ганущин подякував за появу відзнаки до 100-річчя ЗУНР першому заступнику голови облради Андрію Білоусу та художнику Івану Турецькому.

Далі голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин і голова Львівської ОДА Олег Синютка за п’ятьма напрямками нагородили видатних діячів, які своєю працею утверджують та розбудовують незалежну Україну:

1. За утвердження та розбудову незалежної України.

2. За вагомий особистий внесок у збереження історичної пам’яті.

3. За значну громадську діяльність.

4. За вагомий особистий внесок у розвиток та збереження мистецьких традицій.

5. За письменницьку, публіцистичну та видавничу діяльність, спрямовану на популяризацію історії Галичини.

Окрім того, присутні насолодилися тематичною мистецькою програмою, в якій взяли участь: заслужена академічна капела України «Трембіта», відомі співачки Оксана Муха і Софія Федина, соліст Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Петро Радейко та інші.

Зауважимо, відповідно до положення про нагороду Почесною відзнакою нагороджують учасників національно-визвольної боротьби українського народу, а також державних, політичних, громадських діячів, науковців, іноземних громадян й активних учасників українського державотворення, які своєю працею утверджують та розбудовують незалежну Україну.

До слова, ювілейна відзнака виготовляється з латуні. В основі «Галицький хрест» з вишневою прозорою емаллю. Другий рівень – щит з зображенням герба ЗУНР. Обидва елементи позолочені. На реверсі текст «100-річчя ЗУНР, 1918-2018», а також шляхом лазерного гравірування наноситься порядковий номер відзнаки. Відзнака через кільце кріпиться до орденської стрічки. На стрічку замонтована позолочена лаврова галузка з латуні.

Нагадаємо, 18 вересня Львівська обласна рада підтримала проект рішення «Про Почесну відзнаку Львівської обласної ради «100-річчя від дня проголошення ЗУНР», заснувавши своїм рішенням цю нагороду.

Отож, Почесними відзнаками Львівської обласної ради «100-річчя від дня проголошення Західноукраїнської Народної Республіки» нагороджено:

1. За утвердження та розбудову незалежної України:

Парубія Андрія Володимировича – Голову Верховної Ради України, народного депутата України;

генерал-лейтенанта Ткачука Павла Петровича – начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, доктора історичних наук, професора;

Васюника Івана Васильовича – українського політичного і державного діяча, народного депутата України ІV скликання.

       2. За вагомий особистий внесок у збереження історичної пам’яті:

Мариновича Мирослава Франковича – українського правозахисника, публіциста, засновника Української Гельсінської групи, проректора з питань призначення та місії Українського Католицького Університету;

В’ятровича Володимира Михайловича – українського науковця-історика, публіциста, дослідника історії визвольного руху, доктора філософії, кандидата історичних наук, голову Українського інституту національної пам’яті;

Шеремету Святослава Петровича – директора комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій „Доля”, громадського діяча;

Козака Остапа Миколайовича – громадського діяча, члена ГО „Українські меморіали”;

Горбача Любомира Богдановича – голову Товариства пошуку жертв війни „Пам’ять”, громадського діяча;

Гунду Романа Миколайовича – голову ГО „Львівська обласна організація Всеукраїнської правозахисної організації „Меморіал” імені Василя Стуса”, громадського діяча;

Чернигевича Ігоря Дарієвича – громадського діяча, члена ГО „Львівська обласна організація Всеукраїнської правозахисної організації „Меморіал” імені Василя Стуса”;

Любіва Богуслава – директора Львівської галереї (музею) українського військового однострою, заслуженого працівника культури України;

Правосудова Володимира В’ячеславовича – голову ГО „Резерв Галицького братства колишніх вояків 1-ої Української дивізії „Галичина” Української національної армії”;

Тищика Бориса Йосиповича – професора кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидата юридичних наук;

Павлишина Олега Йосиповича – доцента кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидата історичних наук;

Литвина Миколу Романовича – директора Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, доктора історичних наук;

Чорновола Ігоря Павловича – керівника Центру регіональної історії Галичини Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, доктора історичних наук;

Слободянюка Михайла Васильовича – завідувача музею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;

Дєдика Олександра Георгійовича – наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства, заступника головного редактора Львівського мілітарного альманаху „Цитаделя”;

Чмелика Романа Петровича – історика, директора комунального закладу Львівської обласної ради „Львівський історичний музей”;

Дядинчук Ольгу Павлівну – завідувача Музею-садиби родини Антоничів (Бортятинської філії Львівського музею історії релігії);

Іваніва Бориса Івановича – художника-реставратора, завідувача відділу реставрації Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша;

Коретчука Ярослава Володаровича – історика, директора Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери;

Тимківа Василя Васильовича – історика, директора комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів „Пам’ять”;

Колянчука Олександра – відомого українського діяча в Республіці Польща, автора історичних досліджень, віце-президента Південно-Східного Наукового Інституту в Перемишлі;

Гука Богдана – відомого українського діяча в Республіці Польща, автора історичних досліджень;

3. За значну громадську діяльність:

Франка Петра Миколайовича – голову Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, багатолітнього політв'язня, громадського діяча;

Гуменюка Олеся-Дмитра Миколайовича – голову Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби, громадського діяча;

Шейхета Мейлаха Гершовича – директора Наукового центру іудаїки та єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової, громадського діяча;

отця-доктора Богдана Праха – ректора Українського Католицького Університету;

отця Михайла Греділя – військового капелана, священнослужителя УККЦ, голову громадської організації „Апостольська чота”;

отця Андрія Дуду – військового капелана, священнослужителя УПЦ КП, волонтера;

Отто Яуса – генерального секретаря„Австрійської меморіальної організації "Чорний Хрест";

Туцьку Марію – голову Перемишльського відділу Об’єднання українців у Польщі;

Купріяновича Григорія – історика, голову Українського товариства у Любліні;

Панкевича Богдана Романовича – громадського діяча, публіциста, дипломата;

Олійника Ігоря Мирославовича – громадського діяча, голову Івано-Франківської обласної ради 2006 - 2010 років;

Христинич Марію Іванівну – активну громадську діячку, депутата Львівської обласної ради ІV та V скликань;

Назарука Юрія Миколайовича – автора проекту „Авіація Галичини”;

Турецького Володимира Васильовича – директора ТзОВ „РАМАР”;

Федину Софію Романівну – активну громадську діячку, голову Світової федерації українських лемківських об’єднань, співачку, телеведучу, кандидата політичних наук;

Мамчур-Калинець Звениславу Ігорівну – громадську діячку, доцента Львівського національного університету імені Івана Франка;

Недільського Анатолія Васильовича – засновника Краєзнавчої бібліотеки, журналіста, директора книгарні "Рідкісна книга";

Котика Юрія Ігоровича ­ – голову правління Міжнародної громадської організації „Культурно-дослідницький центр України та Китаю LanHua”;

Пилата Володимира Степановича – президента Міжнародної федерації бойового гопака, громадського діяча;

Романишина Миколу Стефановича – громадського діяча, голову Сколівської районної ради;

Нетяжука Михайла Володимировича – Фастівського міського голову, кандидата економічних наук, громадського діяча;

Чолія Тараса Богдановича – директора музею „Територія Терору”, засновника проекту „Локальна історія”, громадського діяча;

Криничанку Наталію Федорівну – голову ГО „Етра-громадське об’єднання Наталки Криничанки” , голову ГО „Рутенія - нова”, громадську діячку;

4. За вагомий особистий внесок у розвиток та збереження мистецьких традицій:

Цісарика Володимира Орестовича – відомого скульптора-монументаліста;

Турецького Івана Васильовича – художника, члена Національної спілки художників України, співзасновника Українського геральдичного товариства;

Сивохіпа Володимира Степановича – генерального директора Львівської національної філармонії, заслуженого діяча мистецтв України;

Муху Оксану Володимирівну – відому співачку і скрипальку, лауреата Гран-прі першого Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик;

Мазур Ірину Володимирівну – керівника балету „Життя”, режисера-хореографа, народну артистку України;

Береговську Христину Олександрівну – мистецтвознавця;

5. За письменницьку, публіцистичну та видавничу діяльність, спрямовану на популяризацію історії Галичини:

Андруховича Юрія Ігоровича – письменника, кандидата філологічних наук;

Прохаська Тараса Богдановича – письменника, журналіста;

Друля Ореста Романовича – журналіста, публіциста, головного редактора Інтернет-газети „Збруч”, громадського діяча;

Кіпіані Вахтанга Теймуразовича – журналіста, історика, головного редактора Інтернет-видання „Історична правда”;

Винничука Юрія Павловича – журналіста, письменника;

Фешовця Олега Васильовича – військового історика, видавця, кандидата філософських наук, директора видавництва „Астролябія”, головного редактора Львівського мілітарного альманаху „Цитаделя”;

Цепенду Ігоря Євгеновича – доктора політичних наук, професора, ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;

Павлишина Андрія Степановича – журналіста, історика, перекладача, громадського діяча, дослідника українсько-польських стосунків;

Возняка Тараса Степановича – культуролога, політолога, головного редактора і засновника Незалежного культурологічного журналу „Ї”, генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького;

Каляндрука Тараса Богдановича – кіносценариста, режисера, журналіста, члена Національної спілки журналістів України;

Дяка Олександра Михайловича – письменника, поета-пісняра, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної спілки журналістів України;

Різника Левка Йосиповича – письменника, поета-пісняра, члена Національної спілки письменників України, громадського діяча;

Коритка Романа Федоровича – письменника, члена Національної спілки письменників України;

Проць Любов Іванівну – поетесу.