У Будинку воїна відбувся показ фільму «Голод до правди»

25.11.2023

Вечір пам’яті і показ документального фільму «Голод до правди» відбувся у комунальному Будинку воїна напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів.

Учасниками заходу стали громадськість, волонтери, члени сімей Героїв Небесної Сотні, внутрішньо переселені особи, учні комунальних закладів Львівської обласної ради, народні і обласні депутати. У пам'ять про загиблих у залі встановили символічну інсталяцію зі свічкою, колосками пшениці та хлібом.

Про незвичайну історію героїні фільму «Голод до правди», канадку польського походження, яка народилася в єврейській сім'ї, Рею Клайман розповіла Почесний консул Канади у Львові Оксана Винницька-Юсипович. 1928 року журналістка потрапила до Москви, де опанувала російську мову. У 1932 році Рея здійснила автомобільну поїздку півднем України і Кубанню, де вжахнулася від побаченого. Правдиві статті, опубліковані в «Toronto evening telegram», розлютили радянську владу, яка під дулом револьвера видворила журналістку з країни.

Для сучасників свідчення журналістки є цінним джерелом інформації, а також темою дослідження документального фільму авторства франко-американського режисера та продюсера Андрія Ткача, який провів паралелі між тодішніми подіями і нападом росії на Україну.

«Перші фільми про Голодомор – геноцид українського народу були зняті зусиллями Канади і української діаспори. Ми себе називаємо ukrainian canadian або canadian ukrainian. На мережевих сторінках Музею Голодомору є дані про 38 фільмів, які висвітлюють трагічні події Голодомору 1932-33 років. З них 20 відсотків зняті за рахунок канадських меценатів та кінорежисерів. Перші фільми відзняті у 1983 і 1984 році, коли совєтський союз активно заперечував Голодомор. Нещодавно було повідомлено, що Уряд Канади буде фінансувати розбудову Музею Голодомору у Києві”, – розповіла Почесний консул Канади у Львові Оксана Винницька-Юсипович.

«Лише в 2006 році Україна закріпила офіційний статус Голодомору. Слово Голодомор перекладається як народовбивство. Цей термін впровадив Рафал Лемкін, юрист з міжнародного права, який навчався у Львівському університеті імені Івана Франка, – зазначив у виступі в.о. обов'язків керуючого справами Львівської обласної ради Ярослава Гасяк. – Розповісти про Голодомор – геноцид українського народу наша держава намагається іншим державам і політикам. З року в рік різні держави і парламенти усвідомлюють цей факт і на державному рівні визнають Голодомор геноцидом українського народу. Найбільше українців, які рятувались від тоталітарного режиму, прихистила Канада. Саме Канада однією із перших визнала Голодомор геноцидом. Перший в світі пам'ятник жертвам Голодомору також встановлено в Канаді».

У пам'ять про жертви Голодомору учасники дійства помолилися під проводом священика, депутата облради Миколи Біляка. «Мені пригадується моє дитинство, коли я приїжджав до бабусі у село. Вона розказувала про Другу світову війну і про операцію «Вісла», коли людей вивозили у товарняках на схід України. Про ті жахіття вона говорила зі сльозами на очах, – сказав Микола Біляк. – Коли я піднімався на бабусине горище, то бачив у паперових мішках засушений хліб. Я питав бабусю: для чого стільки хліба сушити, коли є стільки в магазині. Більше зрозумів, коли впав хліб на землю, а вона підняла і поцілувала. Вона завжди говорила: діти, це святий хліб, за який ми дякуємо Богу щодня. Більше суть розповіді бабусі я зрозумів, коли подивився фільм «Голод-33».