Сьогодні, 1 липня, Львівщина провела в останню путь українського поета, прозаїка, громадського діяча, політв’язня радянських таборів, одного з провідних представників шістдесятництва Ігоря Калинця. Похоронна церемонія об’єднала представників влади, наукової та мистецької спільноти, громадськість, рідних і друзів митця.
Прощання з Ігорем Калинцем розпочалося у Архикатедральному соборі святого Юра, де відбулися парастас і чин похорону. Після цього жалобна хода рушила до площі Ринок, де відбулося загальноміське прощання біля Ратуші. Завершилось вшанування похованням на полі почесних поховань №67 Личаківського цвинтаря – поруч із іншими постатями українського культурного та національного відродження.
Слово вдячності і прощання виголосили перекладач і письменник Андрій Содомора, ректор ЛНУ імені Івана Франка Роман Гладишевський, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська, очільник Львівської ОВА Максим Козицький, в.о. обов’язків голови Львівської обласної ради Юрій Холод, заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
«Великий українець Ігор Калинець прожив життя цілісне, завершене, досконале. Він жив у теперішньому, де завжди було минуле — наша історія, дума, пісня. У своєму серці він ніс Україну й виборював їй кращу долю», — наголосив Андрій Содомора.
Церемонія прощання проходила в супроводі почесної варти та оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
«Залізно йдемо у гущі, несемо щити, як скрижалі. З Галича вітер цілющий, з Галича вітер державний» — це слова з вірша Ігора Калинця, який відкриває його першу збірку. Він не боявся писати і говорити про державу, коли про це не можна навіть вголос думати. Ігор Калинець є прикладом, як треба боротися за українську державу, за націю, мову і віру», — зазначив у виступі в.о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод.
Донька поета, ексдепутатка Львівської обласної ради VIII скликання Звенислава Мамчур-Калинець подякувала всім, хто прийшов віддати шану батькові: духовенству, науковцям, представникам міської та обласної влади, львів’янам і всім українцям.
«Для мене Ігор Калинець не просто батько, це постать, яка виховувала мене змалечку на своїх книжках. Це дуже високоестетичний поет. Тому зараз я закликаю всіх читати його поезію. Маєте хвильку часу — почитайте його твори, видання спогадів «Колесо фортуни». Смерть батька — величезна втрата не тільки для нас, для родини, а й для всієї України», — зазначила донька Ігоря Калинця Звенислава Мамчур-Калинець.
Вона також висловила сподівання, що у Львові буде створено музей шістдесятництва і дисидентства. «Нам є що показати молоді і наступним поколінням. Я певна, що поезія Ігоря Калинця лунатиме в українських школах, бібліотеках, душах молодих поетів і в душах українців. Бо його слово зіткане з правди і любові до України. Світла пам’ять татові», — сказала Звенислава Мамчур-Калинець.
