У соборі Святого Юра у Львові сьогодні, 17 лютого, духовенство та громадськість зібралися, щоб згадати Патріарха Йосифа Сліпого з нагоди 134-ої річниці від його дня народження. Участь у «Вечорі памʼяті ісповідника віри Йосифа» взяла депутатка Львівської обласної ради, голова Львівського обласного товариства політв’язнів і репресованих, почесна голова Союзу Українок Ореслава Хомик.
Після спільної молитви під проводом єпископа-помічника Львівської Архієпархії Володимира Груци вступне слово про Блаженнішого Патріарха промовив о. митрат Роман Кравчик.
«У тюрмах Йосип Сліпий не втрачає ні розуму, ні віри. Він виходить з неволі не зламаним, а внутрішньо загартованим. Саме там визріває його заповітне слово: «Великого бажайте!». Це не гасло людини зломленої. Це крик серця того, хто знає, що Церква не може знести маленьких компромісів, коли йдеться про Істину», — наголосив о. Роман.
Настанови та цитати з послань Йосифа Сліпого звучали у супроводі октету «Теофорос» Львівської духовної семінарії Святого Духа.
Особливими спогадами про Патріарха та оригінальними світлинами з його пастирських візитів до США у першій половині 1970-их роках поділився доктор філософії, доцент Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Ґжицького Олег Огірко.
«Ці світлини мого покійного стрийка, отця Петра Огірка, який був деканом Стенфордської єпархії, у владики Василя Лостена. Він перед смертю перевіз свій альбом і залишив у нас вдома. На цих світлинах — Патріарх Йосиф в Америці. Тут бачимо, як люди плачуть від розчулення, зустрічаючи його. Бо Йосиф Сліпий для них був символом нескореної України», — каже Олег Огірко.
Перед заходом у соборі депутатка Ореслава Хомик разом із політв’язнями — 91-річним Юрієм-Орестом Яриничем, який відбував свій термін у Дубравлагу разом із Йосипом Сліпим, та 88-річним Ярославом Гевричем, який рік після звільнення Йосифа Сліпого відбував свій термін у тому ж Дубравлагу, — поклала квіти до барельєфу Патріарха Йосипа Сліпого, що розміщений на будівлі колишньої семінарії по вулиці Коперника у Львові.
“Може, нам було б легко любити Україну, якби вона була багатою, самостійною і могутньою, але сьогодні треба й варто любити Україну, щоб вона такою стала”, – казав Патріарх Йосиф Сліпий. Сьогодні 134-а річниця від дня народження великого Українця», — зазначила Ореслава Хомик.
Патріарх Йосиф Сліпий — предстоятель Української греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви, який присвятив життя служінню Богові та народу.
Народився у селі Заздрість на Тернопільщині. За духовної і матеріальної підтримки митрополита Андрея Шептицького, здобув богословську освіту в Австрії. Повернувшись в Україну, невдовзі очолив Львівську духовну семінарію, а згодом — Львівську богословську академію. У 1945 році був заарештований радянською владою і провів 18 років у таборах і тюрмах Сибіру, зазнавши нелюдських катувань та знущань.
Його звільнення стало можливим у 1963 році завдяки втручанню Папи Римського Івана XXIII та цілої низки політиків, які разом домоглися його визволення і приїзду до Риму. Там Йосиф Сліпий розбудував життя Церкви в діаспорі, заснував Український католицький університет у Римі та ініціював будівництво Собору святої Софії, ставши символом мучеництва, віри й незламності українського народу.
Помер Йосиф Сліпий 7 вересня 1984 року в Римі. Згідно з його заповітом, після відновлення незалежності України прах Патріарха 1992-го року перепоховали у крипті Собору святого Юра у Львові.
