Виставку «Ніл Хасевич – відомий і невідомий» презентували сьогодні, 25 листопада, у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський історичний музей». Експозицію присвятили 120-річчю від дня народження видатного українського графіка, громадського діяча та митця Української Повстанської Армії.
Музей представив низку рідкісних експонатів зі своєї колекції, створених для прослави українських повстанців та гострої сатири на радянських окупантів. Сюжети робіт відображають реалії повсякдення воєнного часу – кровожерливу сталінську верхівку, окупацію і вивезення з України національних багатств, нелюдські катування і тортури над українцями. Їм протистоїть український воїн-підпільник – відважний борець за свободу. Словом і графікою Хасевич надихав українців до боротьби, а його мистецтво доводило ворога до люті.
На виставці демонструють понад 100 графічних робіт Ніла Хасевича з фондової збірки музею. Через виняткову цінність та рідкість оригіналів відвідувачам представлені копії.
«Постать Ніла Хасевича – це приклад того, як у надзвичайно важких і небезпечних умовах можна реалізувати талант та бути максимально корисним своїй спільноті, суспільству й державі, про яку тоді всі тільки мріяли», – наголосив директор Львівського історичного музею Роман Чмелик.
Голова постійної комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета підкреслив, що Львівський історичний музей послідовно популяризує ключові постаті національної історії:
«Ця виставка допомагає ширше пізнати творчість Ніла Хасевича – видатного митця і борця, який присвятив свою працю й життя незалежності України. Дякую музею за важливу наукову і просвітницьку роботу».
Старша наукова співробітниця Львівського історичного музею й авторка виставки Люба Коваль розповіла, що мистецтво Хасевича було настільки небезпечним для окупантів, що за одну знайдену листівку могли постраждати цілі родини. В радянський час його роботи масово тиражувалися за кордоном – у Канаді, США та Європі, куди їх передавали вояки УПА. Водночас НКВД зберігало графіку Хасевича як доказову базу для репресій.
У 1950-х роках, після виходу альбому про боротьбу українців, радянська влада створила спеціальний підрозділ, який отримав завдання ліквідувати підпільного художника. У 1952 році Ніл Хасевич загинув у криївці разом із побратимами під час бою з окупантами. Місце його поховання досі невідоме.
«Хасевич – митець світового рівня. До війни він мав 35 виставок у містах Європи та Америки. Його роботи виконані у техніці ксилографії – це зворотна різьба на дереві, яка потребує ювелірної точності. Мінімальними інструментами, у криївці, при світлі каганця він створював мініатюрні плакати, карикатури, портрети й цілі серії антирадянської графіки. Саме він сформував візуальний образ українського повстанця», — додала Люба Коваль.
Окрема частина експозиції присвячена бофонам – грошам УПА, які також розробив художник. Представлено й інші матеріали: ескізи печаток, підпільні видання, проєкти нагород і відзначень.
Музей також підготував документальний фільм про життя і творчість Ніла Хасевича.
Довідково.
Ніл Хасевич (1905—1952) — український художник-графік, громадський та політичний діяч, член ОУН і УГВР, лицар Срібного і Золотого Хрестів Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах». Головний художник українського підпілля. Автор сотень графічних робіт, плакатів, карикатур, підпільних видань, проєктів бофонів, печаток, нагород та документів УПА. Працював під псевдонімами «Бей-Зот», «Левко», «333-й», «Старий», «Джміль», «Рибалка». Загинув у боротьбі з радянськими окупантами.
