У Львівській обласній раді 15 грудня відбувся круглий стіл «Відповідальність за національну пам’ять», присвячений вшануванню пам’яті українців, депортованих у 1944–1951 роках із територій Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.
У заході взяли участь представники органів державної влади, депутати, науковці, історики, а також керівники та члени громадських і суспільно-культурних організацій з України та Республіки Польща.
Метою круглого столу стало вшанування національної пам’яті про трагедію примусового переселення українців із прабатьківських земель, привернення уваги суспільства до наслідків депортацій 1944–1951 років, збереження культурної спадщини та активізація фахового діалогу щодо формування державної політики національної пам’яті.
Голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета у своїй доповіді зосередив увагу на вшануванні пам’яті українців, які загинули на Закерзонні під час війни та внаслідок політичних репресій.
«Українці Надсяння, Холмщини, Лемківщини, Любачівщини були примусово переселені у 1944 – 1946 роках на територію України і в 1947 році під час операції «Вісла» на західні та північні терени Республіки Польща. У сорокові і під час депортації багато українців у Польщі загинули. Для нас надзвичайно важливо увічнити їхню пам’ять, упорядкувати їхні поховання і провести експедиції з пошуку, ексгумації та перепоховання загиблих.
Також йдеться про відновлення могил та пам’ятних знаків, зруйнованих упродовж 2014 – 2017 років», – зазначив Святослав Шеремета.
Заступниця голови комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської обласної ради, голова Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» Соломія Риботицька наголосила на значенні громадських ініціатив у збереженні історичної правди та культурної спадщини депортованих українців.
«В Україні нарешті прийняли Закон щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944–1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки. Проте вивчати цю тему, на жаль, усе складніше. Багато людей, які були депортовані, які памʼятають ті часи, відійшли у вічність. Особливо важливою тепер є діяльність обласних товариств, нащадків тих людей. Адже є багато роботи: у Законі чітко не прописані правила виплат компенсацій нащадкам депортованих українців; про українська національну пам’ять необхідно говорити ширше на теренах Польщі. У 2027 році буде 80-річчя операції «Вісла», і ми хочемо звернутися до державних інституцій, щоб організувати спільні заходи на державному рівні з українцями Польщі», – розповіла Соломія Риботицька.
За словами заступника голови товариств «Закерзоння» та «Холмщина» Олександра Волошинського, у 1989-1990 роках почали організовуватись суспільно-культурні товариства – «Лемківщина», «Надсяння», «Холмщина», «Любачівщина», «Бойківщина», щоби зберегти культуру, мову, звичаї.
«Ми організували круглий стіл у пам’ять про втрачене. Бо ми залишили там не тільки землю і будівлі, а й тисячі жертв, які не були по-християнськи поховані. Хочемо відновити цю пам’ять, бувати на цій землі, молитися на відновлених могилах предків», – сказав Олександр Волошинський.
За результатами круглого столу учасники ухвалили резолюцію, спрямовану на посилення державної та суспільної відповідальності за збереження національної пам’яті та вшанування жертв депортацій на державному рівні.
Співорганізатори заходу: Львівська обласна рада, «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича Національної академії наук України, Об’єднання товариств «Закерзоння», заступник Олександр Волошинський , суспільно-культурне товариство “Холмщина”, Львівське регіональне суспільно-культурне товариство “Надсяння”, Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства “Лемківщина”, Львівське обласне суспільно-культурне товариство “Любачівщина”, суспільно-культурне товариство “Устріки “, “Товариство “Бойківщина” (Львів).
