Сьогодні, 23 грудня, Львів та область вшановує пам’ять членів Організації українських націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина, яких стратили 93 роки тому на території в’язниці «Бригідки».
Як і щороку, о 06:25 годині (у час страти) біля колишньої тюрми «Бригідки» (вул. Городоцька, 20) усі небайдужі помолилися, запалили лампадки на місці страти членів УВО та ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина, виконали славень Організації українських націоналістів.
Після цього пам’ять видатних українців вшанували на Янівському кладовищі, на Меморіалі Січових Стрільців (поле № 38), де поховані Василь Білас і Дмитро Данилишин. Тут провели чин поминальної панахиди, поклали квіти, запалили лампадки та виконали Гімн України.
«Вони були свідомі всіх ризиків, але йшли твердо, неухильно і до кінця. Сьогодні ми продовжуємо їхню боротьбу, маючи свою державу і свою армію. Сьогодні десь на окупованих територіях різними методами ліквідовують якогось окупанта. Це роблять нові Біласи і Данилишини, які борються проти окупації. Але тепер за ними стоять українські спецслужби, українська армія, всі Сили оборони України і вся Українська держава. Тому цінуймо нашу державу, шануймо її, борімося за неї, йдімо до лав ЗСУ, всіма способами допомагаймо нашим Силам Оборони України. Бо сьогодні в нас найкращий час здобути сильну Українську державу, про яку і вони, і ми всі мріяли», – зазначив у короткому зверненні до присутніх ветеран російсько-української війни Андрій Лібич.
У заходах взяли участь молодіжна духовно-патріотична “Апостольська чота”, військові, ветерани, депутати Львівської обласної та міської рад та небайдужа громадськість міста.
Довідка.
Василь Білас (1911–1932) — діяч Організації українських націоналістів, уродженець Трускавця, член дрогобицької бойової групи ОУН. Брав участь у збройних акціях організації, зокрема в атентаті на польського політика Тадеуша Голувка та в експропріаційному нападі на пошту в Городку. Заарештований польською владою, після суду у Львові був страчений у грудні 1932 року у віці 21 року. Вшановується як борець за незалежність України у ХХ столітті.
Дмитро Данилишин (1907–1932) — діяч ОУН, родом із Трускавця, член тієї ж дрогобицької бойової групи, що й Василь Білас. Активний учасник підпільної діяльності ОУН, співвиконавець атентату на Тадеуша Голувка та учасник нападу на пошту в Городку. Після арешту був засуджений до смертної кари й страчений польською владою у Львові в грудні 1932 року у віці 25 років. В українській історичній пам’яті постає як символ жертовної боротьби за державну незалежність.
Група ОУН здійснила напад на пошту в Городку (Львівська область) з метою експропріації коштів 30 листопада 1932 року. Загальне керівництво операцією здійснювали Роман Шухевич і Микола Лебідь. Дмитро Данилишин і Василь Білас, були затримані, під час відступу з місця подій, згодом заарештували і Мар’яна Жураківського та Зенона Коссака. У ході судового процесу Данилишин і Білас були засуджені до смертної кари. Відтак страчені 23 грудня 1932 року у Львові, на території в’язниці «Бригідки».
Останніми словами Данилишина були: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну».
У момент страти в багатьох греко-католицьких церквах Галичини проводили поминальні служби, при цьому польська поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польська влада відмовилася віддати тіла страчених для поховання. Проте пізніше їх таки поховали у Львові на Янівському кладовищі.
Обоє належали до пластового куреня ім. Івана Богуна у Дрогобичі. Кілька разів Біласа судили за участь у Пласті.
