Сьогодні, 17 вересня, у Львівському муніципальному мистецькому центрі відкрили виставку «ЛНАМ: Розархівація». Вона розповідає не лише про історію Львівської національної академії мистецтв, а й про те, як упродовж 80 років роботи її студентів і викладачів впливали на візуальний та культурний простір Львова.
Від 1946 року змінювалися освітні моделі Академії, підходи до підготовки митців та саме розуміння професії художника. Водночас мистецькі роботи виходили за межі аудиторій: дипломні та студентські проєкти ставали частиною громадських інтер’єрів, міських будівель, парків і фасадів, а також пов’язувалися з виробництвом предметів ужиткового мистецтва.
До відкриття виставки долучилася заступниця голови депутатської комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської обласної ради Соломія Риботицька.
«Сьогодні ми живемо у час війни, але маємо можливість навчатися, творити й розвивати мистецтво. Саме тому важливо зберігати та документувати досвід минулого і сучасності, щоб передавати його наступним поколінням. Ми бачимо, наскільки важливими для людей сьогодні є виставки, концерти, театр і творчість загалом. Мистецтво – це наша зброя, яка допомагає нам боротися, зберігати свою культуру та ідентичність», – звернулася вона до присутніх.
В експозиції представлені дипломні роботи, твори з музейних фондів, документи, фотографії, відеоматеріали та інтерв’ю. Зокрема, відвідувачі можуть побачити архівні матеріали про комплексне оформлення кафе «Під Левом», дипломний проєкт пам’ятника Данилові Галицькому Теодозії Бриж, а також матеріали про паркову скульптуру Ярослава Мотики «Лілея».
«Мені здається, що ми нарешті доросли до моменту, коли нам потрібна серйозна і чесна розмова про історію Академії. Важливо зрозуміти, хто ми, звідки прийшли і куди рухаємося далі. Саме тому для мене ця «Розархівація» — не завершена історія, а лише початок великої роботи. Є документи, є фотографії, які фіксують окремі моменти. Але особливо цінними є живі розмови з людьми, адже саме в них зберігаються історії, нюанси, веселі й трагічні моменти, яких більше ніде не знайдеш. Ми ще багато чого не знаємо і багато з ким не говорили. Тому повнота цієї історії ще перед нами, і я сподіваюся, що разом ми зможемо її продовжити», — зазначив ректор Львівської національної академії мистецтв Василь Косів.
Окремий блок виставки присвячений ужитковому мистецтву. Тут представлені роботи зі скла, кераміки та текстилю, зокрема твори Софії Караффи-Корбут, Лідії Шевченко, Олександра Звіра та інших авторів.Матеріали для експозиції надали українські та закордонні архівні й музейні установи. Серед них – Архів та Музей Львівської національної академії мистецтв, фонди кафедр ЛНАМ, Державний архів Львівської області, Архів Управління Служби безпеки України у Львівській області, Міський медіаархів Центру міської історії у Львові, Львівський історичний музей, Австрійський державний архів, Архів Музею прикладного мистецтва (MAK) у Відні та Архів нових актів у Варшаві.
Проєкт «ЛНАМ: Розархівація» також передбачає серію публічних подій, підсумкове видання та вебплатформу. Його мета – осмислити роль Львівської національної академії мистецтв у формуванні візуального, символічного та культурного образу Львова упродовж 1946–2026 років.
Виставку «ЛНАМ: Розархівація» можна оглянути до 22 жовтня у Львівському муніципальному мистецькому центрі на вулиці Стефаника, 11.
