Історія гетьманської столиці Батурина, врятовані барокові скульптури та графіка Георгія Нарбута стали частиною виставкового проєкту «ФЕЄРВЕРК», який 23 жовтня, відкрили у Zenyk Art Gallery у Львові. В експозиції об’єднали історичні артефакти й сучасне мистецтво, щоб розповісти про розквіт українського бароко, руйнування культурної спадщини та її відродження. До відкриття долучився прямий нащадок Кирила Розумовського – Грегор Розумовський.
«Хочу сказати, що для мене велика честь бути сьогодні тут із вами. Тут неймовірна аудиторія, і я був би радий час від часу знову виступати перед такою публікою. Також дуже вдячний організаторам за те, що вони зробили цю зустріч можливою», – зазначив Грегор Розумовський.
Виставка розгорнулася у семи залах галереї. Її концепцію побудували навколо образу літери «Ф», яку український графік Георгій Нарбут у 1917 році зобразив у вигляді феєрверка над палацом Кирила Розумовського в Батурині. Цей малюнок створив для «Української абетки» став відправною точкою проєкту, а феєрверк – символом українського бароко, його масштабних задумів, контрастів і прагнення залишити слід в історії.
«Ми сьогодні говоримо про людей, які інвестували в духовність, у мистецтво, у будівництво храмів – як фізичних, так і внутрішніх, у кожному з нас. І ця виставка також про інвестицію: про те, як навіть у непростий час можна об’єднуватися, підтримувати одне одного й берегти те, що формує нашу ідентичність.
А ще ця інсталяція – про свято, яке ще не настало, але яке ми плекаємо й бережемо всередині кожного з нас. Ми чекаємо на той безпечний момент, коли зможемо разом зустріти це свято, розділити радість і відчути, що все, у що ми віримо, заради чого працюємо й об’єднуємося, має сенс. І я дуже хочу, щоб цей феєрверк став символом саме такого очікування – нашої надії на час, коли ми зможемо святкувати разом», – наголосила директорка галереї Христина Береговська.
Окрему увагу в експозиції приділили Батурину – гетьманській столиці, яку російські війська знищили у 1708 році. Історія міста, що згодом відродилося, перегукується із сучасними викликами, пов’язаними зі збереженням української культури в умовах війни.
Через постаті Івана Мазепи, Кирила Розумовського, Григорія Сковороди, Георгія Нарбута, Йогана Георга Пінзеля та Людвіга ван Бетховена проєкт розкриває культурні зв’язки між Україною та Європою. До відкриття виставки долучились депутати Львівської обласної ради Парасковія Дворянин, Северин Хобзей, Микола Іщук, Захар Миляник, Юрій Раделицький, Ростислав Добош, Павло Ткачук, музейники, культурологи.
Серед ключових експонатів – графічна робота Георгія Нарбута «Літера Ф», врятовані барокові скульптури Йогана Георга Пінзеля, серія робіт Тамари Грідяєвої «Страждання» та автентичні ікони невідомих майстрів XVIII століття із Собору Різдва Богородиці в Козельці.
«До Львова приїхали Мазепа, Розумовський, твори Пінзеля та мистецькі колекції з Чернігівщини й Батурина. Такі виставки дають змогу по-новому поглянути на нашу історію та усвідомити, наскільки багатою є українська культура. Попри війни й руйнування, ми зберігаємо свою спадщину, відновлюємо її та відкриваємо для людей. Важливо, щоб про неї знали не лише ми, а й наступні покоління. Адже культура формує нас як націю та допомагає зберігати нашу ідентичність», – зазначив Северин Хобзей.
Виставка об’єднала твори з приватних колекцій і фондів державних культурних установ. Серед них – Національний заповідник «Гетьманська столиця», заповідник «Чернігів стародавній», Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, Музей етнографії та художнього промислу.
Експозицію можна оглянути до 24 січня на 3-му поверсі у ZAG на вулиці Шота Руставелі, 7.
