У Львові відзначили 90-річчя Романи-Василини Патик – дружини народного художника України, лауреата Шевченківської премії Володимира Патика, берегині його мистецької спадщини. Саме вона зберегла унікальний творчий архів художника, зібрала найбільшу колекцію його творів, стала ініціаторкою та співтворцем Музею Володимира Патика. Як відділ комунального закладу Львівської обласної ради Історико-краєзнавчого музею його відкрили у віллі Потулицьких у Львові, за адресою вул. Яна Матейка, 4, 23 серпня 2024 року.
Привітати ювілярку тут зібралися родина, зокрема онук-військовослужбовець, друзі, митці і діячі культури, музиканти і відомі львівʼяни. Серед них також в.о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод.
«Я вклоняюся вам як великому прикладу для всіх нас. Дякую за вашу мудрість і наполегливість, за вашу багаторічну підтримку чоловіка, за його збережені архіви і роботи, бо це надзвичайно цінно для української культури, для розуміння, яких, світового рівня митців, ми маємо, хто ми є. Дякую за цей музей, якого без вас не сталося б, якого без вас я не уявляю. Бажаю вам міцного здоровʼя, наснаги для втілення ваших численних ідей, Божого благословення і многая літа», — звернувся до ювілярки Юрій Холод.
За освітою пані Романа – медик. Усе життя вона працювала лікарем «швидкої допомоги», водночас будучи найближчою людиною і надійною опорою для свого чоловіка.
Після смерті митця у 2016 році саме вона зробила все можливе, аби його творчість не була розпорошена й не виїхала за кордон. Завдяки її наполегливій позиції вдалося зберегти понад сто полотен, графічні серії, етюди, особистий архів художника, фотографії та документи, які стали основою музейної колекції, котру нині оцінюють у понад 35 мільйонів гривень.
«Мій Патик навіть не мріяв, що він буде мати музей. Але кожна справжня пісня має бути проспівана, а картина побачена. Тому я кажу: ми такі щасливі у долі! Дякую Максиму Козицькому, Юрію Холоду, всім, хто причетний і завдяки кому вдалося створити цей музей Патика на Святоюрській горі», — зазначила іменинниця.
Сьогодні Музей Володимира Патика — це сучасний культурний простір, де представлено понад 100 творів художника – від ранніх робіт до зрілого періоду творчості. В експозиції — унікальні архівні матеріали, листи, ескізи та особисті речі митця, які зберегла його родина.
Про життя художника пані Романа знає те, чого не знайти в енциклопедіях. Вона особисто проводить екскурсії, розповідаючи історії з їхнього сімейного життя і творчого становлення митця. Її спогади є важливим джерелом збереження української мистецької історії.
У своїх інтерв’ю Романа Патик не раз згадувала, як її чоловік зазнавав упередженого ставлення радянської влади, бо ніколи не писав творів на комуністичну тематику. Через це його рідко допускали до виставок, а ранні роботи не приймали в офіційні фонди.
Переломним моментом стала журнальна публікація про художника Володимира Патика у 1963 році – лише після цього держава почала закуповувати його роботи.
Попри поважний вік, Романа Патик веде активне культурне життя. Вона бере участь у мистецьких подіях, зустрічається з молодими художниками, музейниками, студентами й делегаціями з України та світу. Для багатьох вона стала прикладом шляхетності й відданості українській культурі.
