У «Домі Франка» вчора, 9 жовтня, відкрили мобільну виставку «Шевченко. Деколонізація (Прощання з міфами)». Вона створена в межах ширшого авторського проєкту директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка («Дім Франка») Богдана Тихолоза «Огонь, а не попіл: перечитаний Шевченко» за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стипендія».
Сам проєкт, як зазначає команда його творців, «має на меті визволити Шевченка з полону стереотипів, допомогти дітям і дорослим розпрощатися з облудними міфами й, здмухнувши з його спадщини попіл імперій, роздмухати в її осерді жар живого вогню. Вогню українського духу».
У межах ініціативи презентували виставку, яка спростовує 13 вигідних ворогам міфів про українського поета, в тому числі про його, начебто, пияцтво, вічний плач і стогін, атеїзм та інші. На детальне ознайомлення з матеріалами виставки знадобиться не більше 20 хвилин, текст та ілюстрації подані максимально доступно. Адже, за задумом автора та умовами проєкту, з Дому Франка виставка «помандрує» школами Львівщини і поза межі області.
Також проєкт охоплює шість невеликих відеоуроків, у яких розвінчують міфи про Тараса Шевченка. Їх презентуватимуть на YouTube-каналі «Дому Франка» щовечора. Перший опублікували вчора. Усі відео будуть у відкритому доступі, щоб їх могли використовувати для уроків вчителі з цілої України, і навіть з-поза її меж.
Третьою складовою стала аудіодрама «Огонь, а не попіл. (Перечитаний Шевченко)».
Автором концепції проєкту та текстів до виставки є Богдан Тихолоз. Він зізнається, що ідея нищити міфи про Шевченка виникла як відповідь на запитання від учнів та студентів під час викладацької роботи, а також від слухачів «Вуличного університету», який колись діяв у Львові. Водночас, сама деміфологізація Шевченка ґрунтується на працях відомих шевченкознавців, зокрема Івана Франка й Івана Дзюби.
«Дуже багато з того, що ми ніби знаємо про Шевченка, є результатом не нашого особистого його пізнання, не прямого діалогу з ним, а нанесаних вітрами, здебільшого чужих ворожих імперій, стереотипів, які немовби піском засипають його правдивий образ.
Для мене Шевченкова історія — це історія вільного борця, вільного художника і вільного поета, який, попри всі муки і страждання, спромігся вийти з усього переможцем, спромігся залишити після себе неймовірні твори мистецтва, як візуальні як художник і графік, так і в мистецтві слова передусім.
І спромігся стати, справді, живим національним символом», — каже куратор виставки, автор концепції і текстового контенту Богдан Тихолоз.
До команди проєкту увійшли Ярина Чікало (дизайн), Мирон Гордійчук, Наталя Тихолоз (наукові консультанти), Дмитро Тарадайка (фото- та відеосупровід), Любомир Більо, Євген Червоний (технічна підтримка), а мистецький музичний супровід створив Юрій Йосифович.
Виставку можна оглянути на подвір’ї Дому Франка (вул. Івана Франка, 150).
