На Львівщині відбулася пам’ятна академія «Жертви польської окупаційної політики та український спротив», присвячена вшануванню пам’яті українців, які постраждали від примусових виселень та репресивних політик у ХХ столітті.
Захід розпочали молитвою за жертв сучасної російсько-української війни, а також за всіх українців, які загинули внаслідок репресій та окупаційних режимів.
Учасники академії нагадали про День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944–1951 роках. Унаслідок депортацій, здійснених відповідно до міждержавних домовленостей того періоду, свої домівки були змушені залишити сотні тисяч українців.
До пам’ятної академії долучилися науковці, історики, громадські діячі та депутати Львівської обласної ради Олег Панькевич, Галина Чорна та Святослав Шеремета.
«Пам’ять про примусові виселення – це не лише наша відповідальність перед минулим. Це також питання нашого сьогодення. Українці мають право знати власну історію, називати злочини своїми іменами та зберігати пам’ять про тих, хто був позбавлений дому, майна і права жити на рідній землі.
Сьогодні, коли Росія знову намагається знищити українську ідентичність і використовує депортації як інструмент війни, національна пам’ять набуває особливого значення.
На мою думку, національна пам’ять – це український календар, підручник з історії та місця пам’яті. Саме у цих трьох складових ми маємо розглядати наші українсько-польські стосунки», – наголосив голова постійної комісії Львівської обласної ради з питань культури, інформаційної політики та промоції Святослав Шеремета.
Із доповідями виступили дослідники українсько-польських відносин, новітньої історії України та визвольного руху. Зокрема, науковець, кандидат історичних наук, один із засновників Центру досліджень визвольного руху Микола Посівнич, Микола Литвин та Ігор Соляр.
Під час академії учасники говорили про необхідність подальшого дослідження депортацій українців, збереження пам’яті про постраждалих та належного представлення цих подій в українському суспільному й історичному просторі.
Окрему увагу приділили важливості збереження українського історичного наративу в умовах сучасної війни, коли питання історичної пам’яті залишається важливою складовою боротьби за національну ідентичність.
За підсумками пам’ятної академії учасники ухвалили резолюцію щодо засудження репресивних та депортаційних політик минулого і необхідності подальшого захисту української історичної пам’яті.
