Сьогодні, 3 жовтня, у Львові попрощалися з воїном дивізії «Галичина» Української Національної Армії, підпільником ОУН та вояком УПА Зеноном Врублевським, який відійшов у вічність на 100-му році життя.
Провести ветерана українських визвольних змагань в останню путь прийшли представники ГО «Резерв дивізії “Галичина”», Братства ветеранів ОУН-УПА, молодь «Правого сектору», ГО «Апостольська Чота», Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих, товариства «Просвіта» та «Пласту», Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, військовослужбовці та ветерани сучасної російсько-української війни, депутати рад різних рівнів та громадськість.
До прощання також долучилася депутатка Львівської обласної ради, почесна голова Союзу українок Ореслава Хомик.
«Сьогодні ми справді відпроваджуємо в останню дорогу людину-епоху. «Бог і Україна понад усе» були для нього не просто словами, а щоденним ділом. Його хресна дорога, про яку ми сьогодні чули, його біографія – це насправді чин і подвиг його життя. Нехай віднині його душа перебуває у райських садах, в обіймах Господа, а тіло спочиває під його рідним блакитним небом та нашими молитвами»,- зазначила вона у прощальному слові.
Чин похорону відбувся у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього перед Львівською міською радою відбулася загальноміська церемонія прощання. Поховали Зенона Врублевського на полі №83 Личаківського цвинтаря.
«Думаю, батько дуже тішився б від того, що сьогодні так багато людей відклали свої буденні та важливі справи, щоб прийти й попрощатися з ним. Для нього було б важливо бачити поруч стільки друзів, близьких і людей, які залишалися з ним протягом життя. Хочу лише подякувати всім, хто сьогодні тут, а також організаторам прощання», – зазначила донька Зенона Врублевського – Оксана.
Зенон Врублевський народився 17 березня 1927 року у Львові. У юному віці вступив до дивізії «Галичина», брав участь у боях під Бродами, після чого долучився до збройного підпілля ОУН. У 1947 році його заарештували радянські органи та засудили до 25 років ув’язнення. Покарання відбував у таборах Свердловська, Караганди, Кемерова та Воркути, а до Львова повернувся у 1960 році. Після проголошення незалежності України займався ветеранською та громадською діяльністю, був співзасновником Галицького Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії «Галичина» УНА. У липні 2025 року його офіційно реабілітували як жертву політичних репресій комуністичного тоталітарного режиму. Помер 1 жовтня 2026 року у Львові на 100-му році життя.
Фото: ЛМР.
