Сьогодні, 25 жовтня, у Львові вшанували пам’ять української поетеси, членкині Організації українських націоналістів, правозахисниці та багаторічного політвʼязня Ірини Сеник. У заході взяли участь депутатки Львівської обласної ради Ореслава Хомик і Соломія Риботицька, представники громадськості, делегація з Борислава.
«Сьогодні минає 17-та річниця відходу у вічність героїні, яка провела 34 роки в тюремних таборах за українську національну ідею та участь у молодіжному русі. Запрошую всіх вшанувати її пам’ять хвилиною мовчання, а також висловити вдячність нашим воїнам, які дають нам можливість проводити такі заходи та вшановувати наших героїв.
Навіть у незалежній Україні Ірина Сеник залишалася небезпечною для тих, хто не сприймав української національної ідеї. У 2002 році, після її виступу в Бориславі на презентації блоку “Наша Україна”, до неї увірвалися люди, які побили її та інсценували пограбування. На жаль, донині злочинців не знайшли. Це свідчить про те, наскільки безстрашно Ірина Сеник відстоювала українську ідею», – розповіла Ореслава Хомик.
На полі почесних поховань №67 Личаківського кладовища присутні поклали лампадки до могили Ірини Сеник. Опісля спільно виконали Державний Гімн України. Також відбулася екуменічна панахида.
«Згадуючи сьогодні пані Ірину Сеник, ми згадуємо всіх, хто подолав свій страх і став на боротьбу за Україну. Це була людина, яка не лише писала про свободу, а й боролася за неї власним життям.
Я вдячний долі, що завдяки пані Ірині про Борислав дізнався весь світ. Хоча вона не написала жодного вірша про рідне місто, десятки її поезій присвячені Львову, який вона любила і до якого прагнула повернутися. Сьогодні вона спочиває тут, серед своїх побратимів і посестер, які віддали найдорожче – власне життя – за Україну. Їхній приклад нагадує нам, що свобода ніколи не дається без боротьби», – додав друг Ірини Сеник, директор Історико-краєзнавчого музею міста Борислава Андрій Спас.
Нагадаємо, Львівська обласна рада проголосила 2026-й – Роком Ірини Сеник.
Сьогодні в Етнографічному музеї у Львові також відбудеться презентація колекції етноодягу «Вільна», натхненної ескізами вишивок Ірини Сеник.
Ірина Сеник (1926–2009) – українська поетеса, членкиня ОУН, правозахисниця та громадська діячка. Народилася у Львові в родині січового стрільця. У 1945 році її заарештували радянські каральні органи. Загалом 34 роки вона провела у в’язницях, таборах і на засланні.
У 1979 році Ірина Сеник стала членкинею Української Гельсінської групи. Після повернення оселилася в Бориславі, де займалася громадською діяльністю, очолювала міський осередок Союзу Українок, працювала з молоддю та створювала вишиті роботи й авторські орнаменти.
За свою діяльність була відзначена орденами Княгині Ольги III ступеня та «За мужність» І ступеня. У 1998 році її визнали однією зі 100 героїнь світу. Померла 25 жовтня 2009 року. Похована на полі почесних поховань №67 Личаківського кладовища у Львові.
