Пам’ятник із могили полковника Євгена Коновальця на кладовищі “Кросвейк” у Роттердамі прибув в Україну. Сьогодні, 13 серпня, його доправили до рідного села Євгена Коновальця, де розташований його музей-садиба. Після розробки відповідного проєкту та проведення необхідного благоустрою пам’ятник встановлять на території музею як меморіальний об’єкт.
Сам Євген Коновалець, останки якого 11 серпня ексгумували у Роттердамі, буде перепохований у Києві на території Національного військового меморіального кладовища. Надалі, після створення Українського національного пантеону, його останки планують перенести туди. Водночас пам’ятник із його могили повертається не до Києва, а на Львівщину – туди, де 14 червня 1891 року народився майбутній полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, засновник Української військової організації та перший голова Організації українських націоналістів.
У Роттердамі пам’ятник стояв 87 років. Після поховання Коновальця у травні 1938 року спочатку на його могилі встановили білий мармуровий хрест. Однак невдовзі його знищили невідомі. Після цього вирішили створити новий, більший надгробок. Наприкінці 1938 року проєкт затвердили, а до першої річниці загибелі Коновальця – у 1939 році – пам’ятник встановили.
Авторкою проєкту була українська мисткиня, скульпторка та письменниця Оксана Лятуринська, яка на той час жила у Празі. Через складнощі з отриманням візи вона не могла особисто керувати роботами в Роттердамі, тому до виготовлення та встановлення пам’ятника долучився митець Роберт Лісовський – автор емблеми ОУН. Формальним замовником пам’ятника було Українське національне об’єднання в Нідерландах.
Пам’ятник виготовлений із темного граніту. Він має форму масивного чотирираменного хреста, що нагадує козацькі хрести. На плиті викарбувані ім’я Євгена Коновальця та емблема ОУН. Саме цей надгробок зберігся на могилі полковника до нашого часу.
Протягом десятиліть за похованням українського провідника за кордоном опікувалася українська громада. Право виключної оренди могили на кладовищі Кросвейк, відповідно до угоди з адміністрацією кладовища, мала Українська стрілецька громада Канади в Торонто. Український інститут національної пам’яті також відзначав багаторічну опіку над могилою з боку Української стрілецької громади Канади та Українського Національного Об’єднання Канади.
Тепер пам’ятник повернувся в Україну і залишиться на Львівщині. На зберігання його офіційно як меморіальний музейний об’єкт прийняв комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський історичний музей. Після підготовки території та благоустрою його встановлять на території родинної садиби полковника у Зашкові.
«Євген Коновалець повертається додому. Його прах повертається в Україну, а пам’ятник із могили, біля якої українці десятиліттями берегли пам’ять про свого провідника, повертається на Львівщину – у Зашків, до його родинної хати. Це не просто камінь із чужого кладовища. Це пам’ятник, який пережив десятиліття вигнання, війну, радянську окупацію і зберіг пам’ять про людину, яка все життя працювала для української державності», – зазначив керуючий справами Львівської обласної ради Ярослав Гасяк.
Встановлення пам’ятника у Зашкові має стати частиною ширшого оновлення музею-садиби та простору навколо нього. Сьогодні також повідомили, що у музеї Коновальця відбулися кадрові зміни. Керівником відділу Львівського історичного музею «Музей-садиба полковника Коновальця» у Зашкові став історик Іван Хома – доктор історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини національного університету “Львівська політехніка”, дослідник українського визвольного руху та один із провідних в Україні дослідників життя і діяльності Євгена Коновальця. Іван Хома є автором численних наукових праць про Коновальця, а у 2025 році видав монографію «Громадська, військова та політична діяльність Євгена Коновальця (1891–1938)».
«Гранітні меморіальні плити Євгена Коновальця, які сьогодні привезли з Роттердама, стануть частиною експозиції музею Коновальця у Зашкові. Їх виготовили та встановили до першої річниці його вбивства – у 1939 році.
Відразу після вбивства Євгена Коновальця у 1938 році на його могилі встановили невеликий козацький хрест. А до річниці загибелі на замовлення проводу організацій українських націоналістів виготовили ці меморіальні плити. З 1939 року і до 11 серпня 2026-го вони перебували на цвинтарі Кросвейк. За цей час могила не зазнала актів вандалізму з боку різних ворожих органів безпеки.
Дуже важливо, що надгробні плити Євгена Коновальця тепер в Україні. Вони стануть частиною нашої національної пам’яті. І, впевнений, найкраще місце для них – родинна оселя Євгена Коновальця, село Зашків.
Плити плануємо розташувати біля входу в музей», – розповів Іван Хома.
Також він поділився планами розвитку музею Коновальця у Зашкові та висловив сподівання, що Львівський історичний музей, до структури якого входить Музей-садиба Євгена Коновальця, отримає статус національного музею.
Музей-садиба Євгена Коновальця розташований у родинному будинку Коновальців у с. Зашкові. Його відкрили 23 травня 1990 року, нині він є відділом Львівського історичного музею.
