У комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека» відбулася публічна лекція історика, директора установи Івана Сварника про історію військових поховань у Львові, значна частина яких не збереглася до наших днів.
Під час лекції йшлося про найдавніші військові некрополі міста, їхню історію та причини знищення. За словами історика, багато поховань втрачено через політику радянської влади.
«Значною мірою військові поховання у Львові не дійшли до нашого часу, зокрема через те, що СРСР не підписував жодних міжнародних конвенцій про охорону воєнних поховань», – зазначив Іван Сварник.
Найдавнішим великим військовим кладовищем Львова вважають цвинтар на Калічій горі, створений у 1621–1622 роках після повернення польського війська з-під Хотина. До міста тоді прибуло багато поранених і виснажених вояків, які помирали від ран і хвороб. Близько трьох тисяч із них поховали на монастирському кладовищі шпиталю святого Лазаря. Цей цвинтар до наших днів не зберігся.
У ХІХ столітті під час забудови сучасної вулиці Князя Романа виявили давній цвинтар із великою козацькою могилою, де було поховано близько 50 козаків, загиблих під час боїв за місто.
Під час лекції також ішлося про інші військові поховання Львова, зокрема цвинтар на Городоцькій, поховання часів Першої світової війни на Стрийському цвинтарі та військові меморіали на території Личаківського цвинтаря. Багато з них були знищені або перебудовані у ХХ столітті.
Окрему увагу лектор приділив сучасним змінам у меморіальному просторі міста.
