На території комунального закладу Львівської обласної ради «Адміністрація історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”» завершили дослідження однієї з ділянок цьогорічних археологічних розкопок. Поруч із реконструйованими давніми житлами археологи майже повністю дослідили споруду кінця ІХ – першої половини Х століття, яку попередньо визначають як ймовірну майстерню.
ЇЇ виявили ще у 2023 році, однак лише цьогоріч вдалося детально дослідити її значну частину. Споруда мала дещо неправильну прямокутну форму, була більшою за звичайні житлові споруди та мала додаткове кам’яне мощення.
«Припустити, що споруда могла мати виробниче призначення, дозволили її особливості: вона була більшою за звичайне житло, мала меншу глибину, неправильні контури та додаткове кам’яне мощення, якого у житлових спорудах не мало бути. Крім того, поруч розташована інша споруда виробничого призначення, яку ми попередньо визначили як гончарну майстерню. У ній виявили піч і яму з глиною – сировиною, яку могли використовувати в роботі. Також там було більше фрагментів керамічного посуду, ніж зазвичай. Тож, імовірно, поруч функціонували дві споруди виробничого призначення», – розповіла заступниця директора з наукової роботи заповідника Оксана Якубовська.
Дослідження на цій ділянці тривали близько двох тижнів. До археологічних робіт долучалися працівники заповідника – загалом у різний час у дослідженнях брали участь до п’яти людей. Керівником Пліснеської археологічної експедиції є Олександр Дідик.
«Під час дослідження споруди ми виявили значну кількість керамічного матеріалу різних періодів, а також залізні предмети – ножі, шило, стріли та точильний брусок. Усі знайдені артефакти після належного документування зберігатимуться у фондах заповідника», – розповіла Оксана Якубовська.
Загалом під час цьогорічного археологічного сезону на території «Давнього Пліснеська» вже дослідили дві ділянки. На одній із них археологи вивчали прибудову до оборонного валу ІХ–Х століть мілітарного призначення. Серед важливих результатів досліджень – виявлення слідів ймовірної дерев’яної підлоги споруди, облаштованої на дерев’яних колодах.
Археологічні дослідження Пліснеська тривають з 1810 року, а з 1990 року проводяться безперервно. Значний внесок у систематичне дослідження пам’ятки зробив археолог Михайло Филипчук, який протягом багатьох років очолював археологічні роботи та досліджував структуру давнього міста, його оборонні споруди й етапи розвитку. Наразі археологічні дослідження Пліснеська, зокрема, проводять у межах створення археологічного скансену – музею просто неба, де відвідувачі зможуть побачити реконструйовані давні споруди на місцях їхнього археологічного виявлення.
Водночас досліджено поки лише близько 1,5% території пам’ятки, площа якої становить близько 250 гектарів. Археологи планують продовжити роботи у вересні.
