Сьогодні, 16 квітня, з нагоди 100-річчя від дня народження Героя України Бориса Возницького на Личаківському кладовищі вшанували його пам’ять.
До заходу долучились, депутатка обласної ради Соломія Риботицька, дочка Бориса Возницького Лариса Разінкова, духовенство, пластуни з куреня ім. Бориса Возницького, громадські та культурні діячі.
Учасники зібрання поклали квіти та лампадки до пам’ятника Бориса Возницького. Чин панахиди відслужив намісник Іоано-Золотоустівського монастиря у Львові Архімандрит Кипріян.
«Для багатьох Борис Возницький був наставником, для музейної спільноти — патріархом, а для мене — передусім батьком і вчителем, людиною великого серця та неймовірної сили духу. Він вірив, що культура — це душа народу, і завжди повторював: без минулого немає майбутнього. Я вдячна йому за цей приклад любові до своєї справи, який живе далі — у його родині, учнях і наступних поколіннях», — зазначила Лариса Разінкова.
За її словами, Борис Возницький усе життя присвятив Україні та збереженню культурної спадщини.
«Саме завдяки невтомній праці Бориса Возницького вдалося зберегти безліч пам’яток, замків і унікальних об’єктів культурної спадщини як у нашому регіоні, так і по всій Україні. Його діяльність — це яскравий приклад того, наскільки вагомий внесок може зробити одна людина у збереження історико-культурної спадщини держави», – зазначила Соломія Риботицька.
Завершились урочистості музичним твором «Боже, великий, єдиний» у виконанні комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська національна академічна чоловіча хорова капела “Дударик”».
Нагадаємо, Львівська обласна рада проголосила 2026 рік роком Бориса Возницького.
Борис Возницький (16 квітня 1926 – 23 травня 2012) — український мистецтвознавець, музейник і громадський діяч, багаторічний директор Львівської національної галереї мистецтв, Герой України (2005). Народився на Рівненщині, освіту здобув у Львові. Понад 50 років присвятив збереженню культурної спадщини України. У 1960–1980-х роках організовував експедиції та рятував ікони, скульптури, стародруки й інші пам’ятки сакрального мистецтва, зберігши тисячі унікальних творів. За його ініціативи відновлено та музеєфіковано Олеський, Золочівський і Підгорецький замки.
