Інноваційна виставка «МУІ — Маріуполь. Українська ідентичність» триває у Пороховій вежі у Львові.
Організатори прагнули привернути нею увагу до збереження історичної пам’яті про Маріуполь, осмислення його української ідентичності та підтримку ініціатив, спрямованих на фіксацію правдивої історії міста в умовах війни.
Разом із архітекторами, художниками та авторами проєкт оглянули сьогодні, 18 березня, керуючий справами Львівської обласної ради Ярослав Гасяк, депутати облради Ростислав Добош, Олена Василько, керівництво та викладачі НУ «Львівська політехніка».
«Виставка «Маріуполь. Українська ідентичність» – це інноваційний проєкт, що поєднав мистецтво, архітектуру та цифрові технології. Він виник як відповідь на втрату міста та потребу зберегти його історію, пам’ять і сенси в момент, коли Маріуполь було фізично зруйновано, але не знищено як частину української культури», – зазначив автор проєкту Максим Ясінський.
Початком проєкту стала робота невеликої команди архітекторів, дослідників, митців і маріупольців, які об’єдналися навколо ідеї зафіксувати місто – не лише як територію, а як багатошаровий історичний та урбаністичний суспільний простір. Адже для тисяч маріупольців зі статусом ВПО збереження образу міста – це спосіб відстояти свою ідентичність та голос.
MIU поєднує архітектуру, документування та сучасні технології, щоб зафіксувати Маріуполь таким, яким він був – і таким, яким його пам’ятають люди. Це приклад того, як культура пам’яті стає інструментом захисту прав людини.
Центральним елементом проєкту є інтерактивний макет Маріуполя, що за допомогою відеомапінгу показує етапи трансформації міста крізь час: від перших поселень і ключових архітектурних об’єктів до сучасної забудови. Проєкція на фізичний проєкт, що відтворений в масштабі 1:4000 та створений з більше ніж 300 окремих частин, дозволяє не лише побачити місто, а й почути голоси різних поколінь, зрозуміти як формувалася міська ідентичність.
На першому поверсі виставкового проєкту представлені світлини Мирослава Кобилянського з фотокниги «Мій маріуполь і світ довкола». Це аерофотознімки міста, зроблені до 2022 року – цілісний візуальний архів міста. Книгу автор поширює у світі. Є вона, зокрема, на українській дослідницькій станції «Академік Вернадський» в Антарктиді.
На другому поверсі розташовується зона команди Skeiron, яка займається оцифровуванням історичної спадщини. Тут можна взаємодіяти з фізичним макетом Маріупольського драматичного театру, досліджувати мозаїки міста у VR-форматі та побачити, як цифрові дані перетворюються на досвід пам’яті.
Мистецьку частину виставки складають роботи художниці Анни Скицької, що переносить на картини образи Маріуполя та Донеччини, які можуть бути втрачені.
Ще одним митцем, роботи якого представлені в експозиції, є 75-річний художник з Маріуполя Василь Коренчук, який після 2022 року живе у Львові. Його пейзажі зберігають атмосферу рідного міста, передають відчуття місць сили та теплих спогадів , що формують культурну ідентичність Маріуполя.
Знайшли своє місце в експозиції і легендарні «Чайки» Ганни Круть, яка інспіруючись мозаїкою кафе «Ілюс», відтворила цих птахів як символ відновлення втраченого відчуття безтурботності.
«Це глибока спроба зберегти у пам’яті місто, яке російські окупанти намагалися стерти, а тепер – перебудувати. Але вони не здатні знищити в пам’яті та ідентичності українців.
Через поєднання архітектури, мистецтва й сучасних технологій команда проєкту MUI зафіксувала Маріуполь як живий простір — з його вулицями, будівлями, історією та голосами людей.
Нам надзвичайно важливо пам’ятати обличчя наших міст — тих, які тимчасово окуповані, зруйновані, але залишаються українськими. Пам’ять про них — це не лише про минуле. Це про нашу боротьбу за території, за право бути собою, за майбутнє, у якому ми обов’язково повернемося і відбудуємо наші міста і села», – зауважив керуючий справами Львівської обласної ради Ярослав Гасяк.
Він подякував автору ідеї та креативному директору проєкту Максиму Ясінському, команді архітекторів, дослідників і митців із Львівської політехніки, а також усім, хто наповнив цей простір змістом: фотографу Мирославу Кобилянському, художникам Анні Скицькій і Василю Коренчуку, мисткині Ганні Круть, скульптору Данилу Турію та команді Skeiron, яка працює над оцифруванням нашої культурної спадщини.
Проєкт MIU стартував навесні 2024 року, об’єднав 10 архітекторів, десятки студентів та культурні інституції.
