Сьогодні, 16 серпня, у Патріаршому соборі УГКЦ у Києві відбулось урочисте прощання з полковником Армії Української Народної Республіки, командиром Корпусу Січових стрільців та першим головою Організації українських націоналістів Євгеном Коновальцем. До церемонії долучилася делегація зі Львівщини, зокрема духовенство, односельчани, громадськість, представники молодіжних організацій, народні депутати від Львівщини.
Після 88 років перебування за кордоном прах полковника повернули в Україну. 11 серпня у Роттердамі відбулася ексгумація та церемонія прощання, а 13 серпня останки Євгена Коновальця прибули до України. У Києві в першу ніч після їхнього повернення Третій армійський корпус провів церемонію прощання з полковником у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ. Домовину до собору доставили на оригінальному бронеавтомобілі Austin часів Української революції, який відреставрували військовослужбовці ремонтно-відновлювального батальйону корпусу.
Біля храму Коновальця зустрів коридор із смолоскипів, військовослужбовці Третього армійського корпусу та бійці Військової школи імені Євгена Коновальця. Також напередодні у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви в Києві, відбулася заупокійна служба за першим головою ОУН.
«Сьогодні у столиці, в Патріаршому соборі УГКЦ, прощаємося з великим українцем — Євгеном Коновальцем. Повернення праху Героїв на рідну землю — важлива й довгоочікувана подія. Це відновлення нашої історичної справедливості та національної гордості. Проте це перепоховання — лише початок. Остаточним державним ушануванням має стати велелюдне перенесення їхнього праху до Національного пантеону Героїв. А імена українських звитяжців обов’язково мають вивчатися у програмах усіх освітніх закладів країни», – зазначила депутатка Львівської обласної ради Ореслава Хомик.
Сьогодні серед тих, хто прибув віддати останню шану Євгену Коновальцю, були депутати Львівської обласної ради Ореслава Хомик, Олег Панькевич та Йосиф Ситник.
«Євген Коновалець — символ організованості, єдності та лідерства, які сьогодні особливо потрібні українцям. Він уособлює військового і політичного керівника, здатного об’єднувати людей навколо спільної мети. Коновалець є також символом перемоги, адже ідея, яку він та його побратими несли крізь роки боротьби, сьогодні продовжує жити й перемагати. А українцям зараз, як ніколи, потрібна саме перемога», – наголосив Олег Панькевич.
Перепоховати Євгена Коновальця мають на Національному військовому меморіальному кладовищі, а згодом після створення Українського національного пантеону, останки полковника планують перенести туди.
«Радянська імперія бажала, щоб ми забули Коновальця, намагалася стерти все, що нагадувало про нього. Чому? Тому що імперії бояться не лише армій. Вони бояться людей, які зберігають пам’ять, які виховують інших, які не готові називати рабство миром. Імперії бояться народів, які знають, ким вони є. Колись покоління Коновальця мало перед собою Україну, якої ще не було. Ми маємо Україну, яка є», – сказав протосинкел Київської архиєпархії УГКЦ владика Йосиф Мілян.
Перепоховання полковника Євгена Коновальця стане важливою історичною подією та символічним поверненням в Україну одного з героїв Визвольних змагань першої половини ХХ століття, який, як і багато українців, похованих за кордоном, прагнув знайти вічний спокій на Батьківщині.
Нагадаємо, що пам’ятник з могили Євгена Коновальця у Роттердамі прибув 13 серпня на Львівщину. Після розробки відповідного проєкту та проведення необхідного благоустрою пам’ятник встановлять на території музею-садиби полковника в Зашкові, як меморіальний об’єкт.
Євген Коновалець (1891–1938) — уродженець села Зашків на Львівщині, полковник Армії Української Народної Республіки, командир Корпусу Січових стрільців, засновник Української військової організації та перший голова Організації українських націоналістів. Ще з юності активно долучався до українського громадського та військового руху. Під його керівництвом Січові стрільці стали одним із найбоєздатніших формувань Армії УНР. Після поразки українських визвольних змагань Коновалець продовжив боротьбу за відновлення незалежної Української держави в еміграції та очолив ОУН. 23 травня 1938 року його в Роттердамі вбив агент радянських спецслужб Павло Судоплатов.
